Напевно не так вже і багато знайдеться підрядників, які були у ситуації, коли замовник відмовлявся підписувати акти виконаних робіт.
Частіше за все така ситуація трапляється, коли недобросовісний замовник уникає оплати виконаних роботі за договором, тому що фактично у всіх договірних відносинах факт оплати ставиться у залежність від підписання акту виконаних робіт.
Тому, щоб не сплачувати за роботи, замовник нерідко обирає позицію: «не підписувати акти і нехай у суді підрядник доводить, що ми йому винні кошти».
Захистом від таких недобросовісних контрагентів може бути формулювання такого пункту у договорі:
«Акт приймання виконаних робіт складається Підрядником та надсилається або передається Замовнику в 2 (двох) примірниках. Замовник зобов’язаний підписати один примірник акта приймання виконаних робіт або надати письмові зауваження до нього протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту відправлення Замовнику акта приймання виконаних робіт.
У разі ненадходження Підряднику від Замовника, підписаного Замовником та скріпленого печаткою (за наявності) Замовника, одного примірника акта приймання-виконаних робіт або письмових зауважень до нього протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту відправлення Замовнику акта приймання виконаних робіт, роботи вважаються виконаними належним чином, в установлений строк і прийнятими Замовником в обсязі та на умовах, вказаних в акті приймання виконаних робіт.»
Але, якщо у договорі такого пункту немає і оплата робіт ставиться в пряму залежність від підписання акту, а підрядник належним чином виконав роботи, пропонуємо діяти наступним чином:
1. Слід належним чином відправити акти виконаних робіт замовнику. Належним відправленням, з точки зору судової практики у господарських справах є:
1) опис вкладення до цінного листа з календарним штемпелем поштового відділення з номером поштового відправлення та фіскальний чек, який підтверджує оплату послуг поштового зв’язку;
2) розпис на документі відповідальної за приймання кореспонденції особи контрагента із зазначенням її ПІБ, посади та дати приймання кореспонденції.
2. У договорах частіше за все прописано, що «Замовник проводить розрахунки за виконані Підрядником роботи протягом 10 (5, 15, 20, в залежності від домовленостей сторін) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт».
Отже, замовник може і цілеспрямовано уникати підписання акту приймання виконаних робіт для того, щоб не сплачувати підряднику грошові кошти за виконані роботи.
І підрядник може опинитися у ситуації, коли час іде, а заборгованість і досі існує і, хоча у договорі і є штрафні санкції за прострочення розрахунку – застосувати їх досить складно, тому що незрозуміла дата, з якої починати відлік прострочення оплати.
Згідно ч.1 та ч.6 ст.853 ЦК України, замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.882 ЦК України, Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття. Не підписання однією стороною (замовником) акту не звільняє останнього від обов’язку негайно прийняти та оплатити виконавцю обумовлену Договором ціну після остаточної здачі робіт.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Отже, підряднику, є доцільним керуючись ст. 530 ЦК України направити замовнику вимогу (в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України) «щодо виконання зобов’язання з прийняття робіт, підписання акту приймання виконаних робіт та оплати грошових коштів згідно акту приймання виконаних робіт», якою вимагати виконання замовником зобов’язання з прийняття робіт, підписання акту приймання виконаних робіт та оплати грошових коштів на поточний рахунок підрядника у семиденний строк з моменту пред’явлення вищевказаної вимоги.
У пункті 6 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов’язаних із виконанням договорів підряду» зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У свою чергу, обов’язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Отже, замовник, який на порушення вимог ст. 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов’язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.
3. Якщо замовник ухиляється від оплати робіт і після пред’явлення йому вимоги, слід направити претензію, в якій восьмий день з моменту пред’явлення вимоги – вважати першим днем прострочення замовником оплати за виконані роботи.
Слід зауважити, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов’язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні перегляду рішень господарських судів у справах зі спорів про стягнення заборгованості за договором підряду (постанова ВСУ від 02.10.2012 р. у справі №23/236) та Вищий господарський суд України при касаційному перегляді судових рішень у спорах згаданої категорії (постанови ВГСУ від 19.03.2014 р. у справі №911/3120/13 та від 02.04.2014 р. у справі №904/5647/13).
Отже, якщо роботи реально виконані та підрядник не отримав від замовника обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт, він може, користуючись вищенаведеною процедурою, стягнути кошти із недобросовісного замовника.
Щоб уникнути ситуації з ухилянням замовника від підписання актів та прийняття робіт, кожний конкретний договір слід піддавати детальній юридичній експертизі з метою уникнення спірних ситуацій та мінімізації ризиків.