Tax disputes - Partiot.Legal
img
+38 (044) 290 38 12
img
img
+38 (044) 290 38 12
Send request
img
img
img
What we offer?

Tax disputes remain the largest category of cases considered by administrative courts. Patriot.Legal expert team of attorneys and tax lawyers analyzes the primary documents, evaluates the prospects of a tax dispute, represents a client in court and advises on minimizing tax dispute risks in the future.

We implement know-how, created by the experience and proved in practice.

Ask a lawyer a question
image



Read more

(ua)

Податкові спори

Оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку (досудовий порядок) Строк оскарження – 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків ППР, що оскаржується. Скарга подається у письмовій формі до контролюючого органу вищого рівня і повинна містити: – ПІБ, найменування (для юридичних осіб), податкова адреса платника податків, що подає скаргу; – найменування контролюючого органу; – реквізити оскаржуваного рішення; – підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно або невстановлені взагалі; – обґрунтування незгоди платника податків з рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства; – вимоги та клопотання платника податків, що подає скаргу; – відомості про повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня; – відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду; – адреса, за яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги; – перелік доданих документів. Процедура адміністративного оскарження закінчується: – днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; – днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; – днем отримання платником податків рішення ДФС України або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи; – днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань, що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків. Оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку Строк такого оскарження становить 1095 днів із дня отримання Повідомлення. Проте, у випадку коли судовому зверненню передувала процедура адміністративного оскарження, строк для звернення до суду становить 1 місяць і розпочинається у день завершення процедури адміністративного оскарження. Платники мають право оскаржити ППР у адміністративному суді, шляхом подання позову про визнання ППР недійсним та його скасування. Процедура оскарження в судовому порядку регулюється КАСУ. Позов подається до суду першої інстанції, наприклад, – до Окружного адміністративного суду м. Києва, якщо оскаржуються рішення будь- якої районної податкової інспекції. КАСУ визначає форму, зміст, вимоги до позовної заяви, процедуру судового розгляду справи, правила оскарження прийнятих судових рішень. Виходячи із змісту ст. 71 КАСУ, саме на податкові органи покладається обов’язок надати суду достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником норм податкового законодавства, на підставі яких йому визначено відповідні грошові зобов’язання. Платники в підтвердження власної позиції можуть надати первинні документи (договори, накладні, рахунки, тощо) та інші дані, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, з урахуванням специфіки кожної, наприклад, – умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг тощо. Треба також довести наступні факти: що проведені господарські операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податку; зв’язок між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і самою господарською діяльністю; наявність господарської мети.