Настя, автор у Partiot.Legal
img
+38 (044) 290 38 12
img
img
+38 (044) 290 38 12
Відправити запит
img
img
Що загрожує порушникам ПДР? Нова система фотовідеофіксації порушень

Величезна кількість запитів приходить від наших клієнтів-автолюбителів… Відповідаємо всім одразу: вже дуже скоро за водіями почнуть стежити відеокамери, які будуть жорстко фіксувати порушення ПДР. Якщо раніше, факт порушення встановлювала жива людина, то зараз це буде робити камера, з якої аж ніяк не домовишся.
Міністр МВС Аваков, презентуючи нову систему, похвалився, що за 6 годин роботи камер в пілотному режимі в Києві, три камери зафіксували порушень ПДР на 3 млн. грн. Така статистика вражає…

Однак, нововведення здається досить позитивним для нашої країни, яка прагне в Європу, адже система автофіксації працює в Німеччині, Польщі, Англії, Чехії та інших країнах.
Говорити про впровадження європейського досвіду набагато легше, ніж реально його впроваджувати, тому система в Україні достатньо «сира» і має ряд питань.

Як будуть фіксуватися порушення?

Відеокамери, встановлені на дорозі, будуть фіксувати порушення цілодобово (навіть вночі, оскільки камери оснащені інфрачервоним підсвічуванням).

Матеріали з камер передаються в центр обробки даних Нацполіціі, де інформація буде оброблятися поліцейським. Результатом роботи поліцейського буде винесення електронної постанови про адміністративне правопорушення, яка разом із доказами (матеріалами фотофіксації) буде відправлена власникові автомобіля, спійманого на порушенні. Постанова не підписується порушником і може бути відправлена поштою (за місцем реєстрації власника авто).

Труднощі чекають тих, хто продав своє авто “за дорученням”, без оформлення. Так як в першу чергу постанови будуть приходити до того, чиє ім’я записано в техпаспорті, а вже потім йому потрібно буде відшукати фактичного власника, щоб переадресувати з себе штраф на порушника.

Які тепер штрафи?

Нашим клієнтам – власникам авто рекомендуємо самостійно звернутися до органів Нацполіціі і повідомити актуальну інформацію (свою електронну адресу та номер мобільного телефону), адже людина може бути зареєстрована, наприклад, в Житомирі, а квартиру знімати в Києві. Якщо пошту там не перевіряють, може скластися ситуація, в якій водій про існування постанови може і не знати, а незнання – не звільнить від санкцій за несплату штрафу.

А штраф вигідніше заплатити, оскільки якщо оплатити 50% суми штрафу протягом 5 банківських днів з дня отримання постанови – постанова вважається виконаною, другу половину штрафу платити не потрібно.
А ось якщо не сплатити протягом 30 днів – нараховується пеня в розмірі суми штрафу. Тобто, якщо штраф був – 600 гривень, через місяць доведеться заплатити вже 1200.

Якщо ж штраф не сплачений і після нарахування пені, постанова передається у виконавчу службу. Держвиконавець відкриє виконавче провадження, дасть 7 днів на добровільне виконання, а потім – накладе арешт на майно боржника, або спише штраф і пеню з його рахунку в банку.

Неприємною новиною для автовласника може стати і подання його автомобіля в розшук держвиконавцем.

Тоді, автомобіль буде зупинений першим ж загоном Нацполіціі і відправлений на штраф-майданчик. Оплата послуг евакуатора і дні перебування авто на штраф-стоянці теж за рахунок автовласника, тому справа краще не доводити справу до втручання виконавчої служби.

Цікавим нововведенням є те, що кожному водієві буде нараховуватися 150 штрафних балів на рік. Наприклад, якщо водій перевищить швидкість на 20 км один раз на рік – з нього віднімуть 20 балів, проїде один раз на червоне світло – спишеться 30 балів, один раз перевищить швидкість більш ніж на 50 км – позбудеться 50 балів. Після списання всіх штрафних балів, водієві доведеться оплачувати порушення грошима. Хоча, якщо Ви не вважаєте себе винним в порушенні, і впевнені що постанову винесене – неправомірно, її можна оскаржити в суді.

У будь-якому випадку, є надія на те, нова система скоротить кількість аварій на дорогах, змусить водіїв бути більш обачними, і попрацювати над самодисципліною. Старе латинське прислів’я – «Хто попереджений – той озброєний» як і раніше актуальне, тому, про всяк випадок, рекомендуємо знати де розташовані камери в рідному місті.

Автор статті: керуючий партнер ЮФ «Патріот» Денис Бондар

Цивільно-правова відповідальність ФОП та порядок звернення стягнення на їх майно

Конституція України надає право кожній особі займатися підприємницькою діяльністю, яка не є забороненою законом. Обов’язковою умовою для особи яка планує займатися підприємництвом є наявність повної цивільної дієздатності. Варто зазначити, що Конституцією встановлено обмеження права на здійснення підприємницької діяльністі для певної категорії осіб.

Під підприємницькою діяльністю розуміють діяльність фізичної особи–підприємця (на далі – ФОП) на власний ризик (ризиками можуть бути: ризики втрати майна, коштів та інші), яка має на меті отримання прибутку та зумовлює особисту майнову відповідальність підприємця за своїми зобов’язаннями. Майнова відповідальність підприємця будується на засадах ризику. Тобто, перед контрагентами він відповідає за невиконання зобов’язань, якщо воно сталося внаслідок причин, які від нього не залежать.

Як правило, до підприємницької діяльність фізичних осіб застосовуються ті самі норми, що і регулюють діяльність юридичних осіб.

Діючим законодавством України не передбачено виокремлення майна, яке підприємець використовує при здійсненні господарської діяльності, із загальної маси належного йому майна. Згідно з цим, ФОП несе відповідальність за зобов’язаннями, пов’язаними з його господарською діяльністю, усім майном, що належить йому. З вищезазначеного виходить, що підприємницький ризик, проявляється саме у можливості втрати всього майна, яке належить фізичній особі. Відповідно до Цивільного кодексу України до складу такого майна відносяться, як окремі речі або сукупність речей, так і майнові права та обов’язки.

Потрібно запам’ятати, що фізична особа, яка займається підприємницькою діяльністю та перебуває у шлюбі, відповідає не тільки всім своїм особистим майном, а й частиною майна, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, яке належить їй при розподілі цього майна, за зобов’язаннями, пов’язаними з власною господарською діяльністю. Необхідно зазначити, що хоча майно ФОП не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, проте другий із подружжя має право на частку доходів, які були одержані від цієї діяльності.

Цивільно-правову відповідальність, яку застосовують до ФОП, умовно, можна поділити на дві категорії:

  • відповідальність, яка виникає внаслідок зобов’язань, які пов’язані з господарською діяльністю. У такому випадку ФОП, відповідає усім належним їй майном, окрім майна, на яке відповідно до закону заборонено здійснювати стягнення.
  • що стосується зобов’язань, які не пов’язані із діяльністю ФОП (стягнення аліментів, оплата штрафів) звернення стягнення відбувається, як на майно що безпосередньо використовується у підприємницькій діяльності, так і на майно, що не призначене для підприємницької діяльності та яке належить їй при поділі цього майна.

Законодавством не визначено процедури, за якою відбувається, звернення стягнення на майно ФОП. Саме тому, звертаючи стягнення на майно фізичної особи, яке призначене для здійснення її підприємницької діяльності, здійснюється за загальними правилами, які застосовуються при зверненні стягнення на майно юридичної особи.

По зобов’язаннях, які пов’язані із підприємницькою діяльністю, доцільно спочатку звернути стягнення на майно, призначене для господарської діяльності (обладнання, товари, тощо), а за недостатністю – на все інше майно фізичної особи.

Також, можливо звернути стягнення на доходи, які отримує ФОП. Так, стягнення на доходи ФОП здійснюється за процедурою яка застосовується до звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Проте, у випадку ФОП звернення відбувається на отриманий підприємцем дохід у вигляді готівкових коштів від реалізації товару, наданих послуг чи виконаних робіт.

На практиці, звернення стягнення на доходи ФОП можливе, у наступних випадках:
1) якщо відсутні кошти на рахунках у банківських установах;
2) при відсутності майна для покриття суми, що стягується з підприємця;
3) у випадку стягнення з боржника періодичних платежів;
4) при стягненні суми не більшої ніж три мінімальні заробітні плати.

Проте, якщо у ФОП відсутні грошові кошти у розмірі необхідному для покриття заборгованості, стягнення відбувається на інше належне боржнику майно:

  • перш за все стягнення відбувається на майно, що безпосередньо не використовується у господарській діяльності боржника (цінні папери, предмети інтер’єру, які знаходяться в офісі, готова продукція, товари які належать божнику та інше майно);
  • наступним майном, на яке відбувається стягнення, є: об’єкти нерухомості, устаткування та обладнання, які використовуються під час здійснення господарської діяльності, інші основні засоби, а також матеріали і сировина, що використовуються під час виробництва.

Тільки після цього звернення стягнення можливе на інше майно підприємця, не призначене для здійснення господарської діяльності.

Потрібно зазначити, що майнові права ФОП, у які входять зобов’язальні права вимоги (дебіторська заборгованість), можуть бути предметом стягнення за борговими зобов’язаннями ФОП. Державний виконавець наділений правом звертати стягнення на майно та кошти, які належать боржнику від інших осіб та на майно боржника, що перебуває в користуванні інших осіб.

Ще однією особливістю, яку потрібно зазначити, є те, що ФОП, яка не в змозі виконати вимоги кредиторів, які пов’язані з господарською діяльністю, яку вона здійснює, може бути визнана банкрутом у законодавчо встановленому порядку. Із дня, коли, Господарським судом прийняте рішення про визнання ФОП банкрутом припиняється стягнення з цієї особи за всіма виконавчими провадженнями, за винятком виконавчого провадження про відшкодування шкоди заподіяної життю та здоров’ю громадян та про стягнення аліментів.

Автор статті: Patriot.Legal

Що загрожує порушникам ПДР? Нова система фотовідеофіксації порушень

Величезна кількість запитів приходить від наших клієнтів-автолюбителів… Відповідаємо всім одразу: вже дуже скоро за водіями почнуть стежити відеокамери, які будуть жорстко фіксувати порушення ПДР. Якщо раніше, факт порушення встановлювала жива людина, то зараз це буде робити камера, з якої аж ніяк не домовишся.
Міністр МВС Аваков, презентуючи нову систему, похвалився, що за 6 годин роботи камер в пілотному режимі в Києві, три камери зафіксували порушень ПДР на 3 млн. грн. Така статистика вражає…

Однак, нововведення здається досить позитивним для нашої країни, яка прагне в Європу, адже система автофіксації працює в Німеччині, Польщі, Англії, Чехії та інших країнах.
Говорити про впровадження європейського досвіду набагато легше, ніж реально його впроваджувати, тому система в Україні достатньо «сира» і має ряд питань.

Як будуть фіксуватися порушення?

Відеокамери, встановлені на дорозі, будуть фіксувати порушення цілодобово (навіть вночі, оскільки камери оснащені інфрачервоним підсвічуванням).

Матеріали з камер передаються в центр обробки даних Нацполіціі, де інформація буде оброблятися поліцейським. Результатом роботи поліцейського буде винесення електронної постанови про адміністративне правопорушення, яка разом із доказами (матеріалами фотофіксації) буде відправлена власникові автомобіля, спійманого на порушенні. Постанова не підписується порушником і може бути відправлена поштою (за місцем реєстрації власника авто).

Труднощі чекають тих, хто продав своє авто “за дорученням”, без оформлення. Так як в першу чергу постанови будуть приходити до того, чиє ім’я записано в техпаспорті, а вже потім йому потрібно буде відшукати фактичного власника, щоб переадресувати з себе штраф на порушника.

Які тепер штрафи?

Нашим клієнтам – власникам авто рекомендуємо самостійно звернутися до органів Нацполіціі і повідомити актуальну інформацію (свою електронну адресу та номер мобільного телефону), адже людина може бути зареєстрована, наприклад, в Житомирі, а квартиру знімати в Києві. Якщо пошту там не перевіряють, може скластися ситуація, в якій водій про існування постанови може і не знати, а незнання – не звільнить від санкцій за несплату штрафу.

А штраф вигідніше заплатити, оскільки якщо оплатити 50% суми штрафу протягом 5 банківських днів з дня отримання постанови – постанова вважається виконаною, другу половину штрафу платити не потрібно.
А ось якщо не сплатити протягом 30 днів – нараховується пеня в розмірі суми штрафу. Тобто, якщо штраф був – 600 гривень, через місяць доведеться заплатити вже 1200.

Якщо ж штраф не сплачений і після нарахування пені, постанова передається у виконавчу службу. Держвиконавець відкриє виконавче провадження, дасть 7 днів на добровільне виконання, а потім – накладе арешт на майно боржника, або спише штраф і пеню з його рахунку в банку.

Неприємною новиною для автовласника може стати і подання його автомобіля в розшук держвиконавцем.

Тоді, автомобіль буде зупинений першим ж загоном Нацполіціі і відправлений на штраф-майданчик. Оплата послуг евакуатора і дні перебування авто на штраф-стоянці теж за рахунок автовласника, тому справа краще не доводити справу до втручання виконавчої служби.

Цікавим нововведенням є те, що кожному водієві буде нараховуватися 150 штрафних балів на рік. Наприклад, якщо водій перевищить швидкість на 20 км один раз на рік – з нього віднімуть 20 балів, проїде один раз на червоне світло – спишеться 30 балів, один раз перевищить швидкість більш ніж на 50 км – позбудеться 50 балів. Після списання всіх штрафних балів, водієві доведеться оплачувати порушення грошима. Хоча, якщо Ви не вважаєте себе винним в порушенні, і впевнені що постанову винесене – неправомірно, її можна оскаржити в суді.

У будь-якому випадку, є надія на те, нова система скоротить кількість аварій на дорогах, змусить водіїв бути більш обачними, і попрацювати над самодисципліною. Старе латинське прислів’я – «Хто попереджений – той озброєний» як і раніше актуальне, тому, про всяк випадок, рекомендуємо знати де розташовані камери в рідному місті.

Автор статті: керуючий партнер ЮФ «Патріот» Денис Бондар

Цивільно-правова відповідальність ФОП та порядок звернення стягнення на їх майно

Конституція України надає право кожній особі займатися підприємницькою діяльністю, яка не є забороненою законом. Обов’язковою умовою для особи яка планує займатися підприємництвом є наявність повної цивільної дієздатності. Варто зазначити, що Конституцією встановлено обмеження права на здійснення підприємницької діяльністі для певної категорії осіб.

Під підприємницькою діяльністю розуміють діяльність фізичної особи–підприємця (на далі – ФОП) на власний ризик (ризиками можуть бути: ризики втрати майна, коштів та інші), яка має на меті отримання прибутку та зумовлює особисту майнову відповідальність підприємця за своїми зобов’язаннями. Майнова відповідальність підприємця будується на засадах ризику. Тобто, перед контрагентами він відповідає за невиконання зобов’язань, якщо воно сталося внаслідок причин, які від нього не залежать.

Як правило, до підприємницької діяльність фізичних осіб застосовуються ті самі норми, що і регулюють діяльність юридичних осіб.

Діючим законодавством України не передбачено виокремлення майна, яке підприємець використовує при здійсненні господарської діяльності, із загальної маси належного йому майна. Згідно з цим, ФОП несе відповідальність за зобов’язаннями, пов’язаними з його господарською діяльністю, усім майном, що належить йому. З вищезазначеного виходить, що підприємницький ризик, проявляється саме у можливості втрати всього майна, яке належить фізичній особі. Відповідно до Цивільного кодексу України до складу такого майна відносяться, як окремі речі або сукупність речей, так і майнові права та обов’язки.

Потрібно запам’ятати, що фізична особа, яка займається підприємницькою діяльністю та перебуває у шлюбі, відповідає не тільки всім своїм особистим майном, а й частиною майна, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, яке належить їй при розподілі цього майна, за зобов’язаннями, пов’язаними з власною господарською діяльністю. Необхідно зазначити, що хоча майно ФОП не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, проте другий із подружжя має право на частку доходів, які були одержані від цієї діяльності.

Цивільно-правову відповідальність, яку застосовують до ФОП, умовно, можна поділити на дві категорії:

  • відповідальність, яка виникає внаслідок зобов’язань, які пов’язані з господарською діяльністю. У такому випадку ФОП, відповідає усім належним їй майном, окрім майна, на яке відповідно до закону заборонено здійснювати стягнення.
  • що стосується зобов’язань, які не пов’язані із діяльністю ФОП (стягнення аліментів, оплата штрафів) звернення стягнення відбувається, як на майно що безпосередньо використовується у підприємницькій діяльності, так і на майно, що не призначене для підприємницької діяльності та яке належить їй при поділі цього майна.

Законодавством не визначено процедури, за якою відбувається, звернення стягнення на майно ФОП. Саме тому, звертаючи стягнення на майно фізичної особи, яке призначене для здійснення її підприємницької діяльності, здійснюється за загальними правилами, які застосовуються при зверненні стягнення на майно юридичної особи.

По зобов’язаннях, які пов’язані із підприємницькою діяльністю, доцільно спочатку звернути стягнення на майно, призначене для господарської діяльності (обладнання, товари, тощо), а за недостатністю – на все інше майно фізичної особи.

Також, можливо звернути стягнення на доходи, які отримує ФОП. Так, стягнення на доходи ФОП здійснюється за процедурою яка застосовується до звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Проте, у випадку ФОП звернення відбувається на отриманий підприємцем дохід у вигляді готівкових коштів від реалізації товару, наданих послуг чи виконаних робіт.

На практиці, звернення стягнення на доходи ФОП можливе, у наступних випадках:
1) якщо відсутні кошти на рахунках у банківських установах;
2) при відсутності майна для покриття суми, що стягується з підприємця;
3) у випадку стягнення з боржника періодичних платежів;
4) при стягненні суми не більшої ніж три мінімальні заробітні плати.

Проте, якщо у ФОП відсутні грошові кошти у розмірі необхідному для покриття заборгованості, стягнення відбувається на інше належне боржнику майно:

  • перш за все стягнення відбувається на майно, що безпосередньо не використовується у господарській діяльності боржника (цінні папери, предмети інтер’єру, які знаходяться в офісі, готова продукція, товари які належать божнику та інше майно);
  • наступним майном, на яке відбувається стягнення, є: об’єкти нерухомості, устаткування та обладнання, які використовуються під час здійснення господарської діяльності, інші основні засоби, а також матеріали і сировина, що використовуються під час виробництва.

Тільки після цього звернення стягнення можливе на інше майно підприємця, не призначене для здійснення господарської діяльності.

Потрібно зазначити, що майнові права ФОП, у які входять зобов’язальні права вимоги (дебіторська заборгованість), можуть бути предметом стягнення за борговими зобов’язаннями ФОП. Державний виконавець наділений правом звертати стягнення на майно та кошти, які належать боржнику від інших осіб та на майно боржника, що перебуває в користуванні інших осіб.

Ще однією особливістю, яку потрібно зазначити, є те, що ФОП, яка не в змозі виконати вимоги кредиторів, які пов’язані з господарською діяльністю, яку вона здійснює, може бути визнана банкрутом у законодавчо встановленому порядку. Із дня, коли, Господарським судом прийняте рішення про визнання ФОП банкрутом припиняється стягнення з цієї особи за всіма виконавчими провадженнями, за винятком виконавчого провадження про відшкодування шкоди заподіяної життю та здоров’ю громадян та про стягнення аліментів.

Автор статті: Patriot.Legal