За даними різних організацій на даний момент в Україні понад 2000 компаній, які здійснюють свою діяльність у сфері IT, кількість ФОПів з КВЕДами у IT cфері складає близько 250 тис. осіб. І за прогнозами до 2024-25 років український ринок IT послуг подвоїться.
Багато хто вказує, що однією із вагомих підстав такого зростання є невтручання держави у ринок, відсутність зарегульованості та низька база оподаткування (так як більшість працюють як ФОП).
Щоб вирішити питання з оподаткуванням та виведення працівників з ФОПів, з метою посилення розвитку IT бізнесу, останніх 3 роки обговорювалися різні моделі та ідеї законодавчого облаштування сфери.
І от сталося – 15 липня Верховною Радою України прийнято Закон України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” (№4303), або як просто його називають – Дія.Сіті.
За час розгляду законопроекту різними учасниками наводилися переваги та недоліки його норм. Але так чи інакше, Закон прийнято, підписано Президентом України та від сьогоднішнього дня набирає чинності та повноцінно має запрацювати через шість місяців. Тому місце дискусій відходить на другий план і до уваги сухий аналіз Закону, по якому IT бізнес може оцінити сутність резиденства в Дія.Сіті, а від так прийняти зважене рішення чи потрібно йому це.
Статтею 5 Закону передбачено, що Резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, яка відповідає наступним вимогам:
– здійснює діяльність у сфері програмування; програмне забезпечення; веб-послуги із доставки програмних додатків; видання комп’ютерних ігор; освітня діяльність у сфері інформаційних технологій; обробка даних (крім хостингу); дослідження та розробки у сфері природничих і технічних наук; маркетинг та рекламні послуги програмного забезпечення, які розроблені Резидентами Дія.Сіті; діяльність у сфері кіберспорту; діяльність у сфері кібербезпеки; послуги з обігу віртуальних активів; діяльність у сфері робототехніки (повний перелік в ч.4 ст.5 Закону);
– середня винагорода залучених працівників та спеціалістів після набуття статусу Резидента Дія.Сіті складає у еквіваленті не менше 1200 євро;
– середня кількість працівників після набуття статусу Резидента Дія.Сіті складає не менше 9 осіб;
– сума кваліфікованого доходу за перші 3 місяці після набуття статусу Резидента Дія.Сіті складає не менше 90% від суми загального доходу (кваліфікований дохід – сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та роялті (якщо такі суми роялті не враховано у чистий дохід від реалізації продукції), отриманих від діяльності);
– юридична особа, зареєстрована закордоном;
– 25% і більше статутного капіталу прямо або опосередковано належить державі Україні або територіальній громаді;
– має статус неприбутковості;
– порушила вимоги про розкриття інформації про кінцевих бенефеціарних власників, неподання відомостей про структуру власності компанії;
– прямим або опосередкованим власником частки компанії є держава-агресор, компанія резидент такої держави, або фізична особа, яка постійно проживає на її території;
– 25% і більше статутного капіталу прямо або опосередковано належать особам, включених FATF до країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом;
– особа, щодо якої застосовано санкції Україною, або якщо такі санкції визнано Україною;
– особа банкрут, та яка буває в процесі припинення (крім перетворення);
– яка більше ніж 30 днів має податковий борг у суму не менше 60 тис. грн.;
– постачальник послуг з віртуальних активів, та не виконала вимоги щодо включення відповідного реєстру, поставлення на облік, отримання ліцензії та інше;
– яка здійснює діяльність з організації та/або проведення азартних ігор (крім надання послуг у сфері азартних ігор).
Серед загальних відомостей про юридичну особу, сферу її діяльності та особу представника, майбутній резидент має надати інформацію про розмір доходу заявника (подається за попередній календарний рік).
Також заявник має право до пакету документів додати заяву про обрання оподаткування як платника податку на прибуток – Резидента Дія.Сіті (про це далі). І що логічно та приємно – усі документи можна подати в електронній формі.
Держаний орган розглядає заявку про набуття статусу Резидента Дія.Сіті протягом 10 робочих днів. Якщо після 10 днів від державного органу не надійшло відповіді про набуття статусу Резидента Дія.Сіті застосовується принцип “мовчазної згоди” і компанія набуває статусу Резидента.
З огляду на лайтові вимоги до подання документів, та лише запевнення компанії про відповідність фінансовим критеріям, вбачається що процедура набуття статусу Резидента Дія.Сіті буде легкою.
Всі Резиденти Дія.Сіті будуть вноситися до спеціального реєстру, який буде відкритим.
Якщо отримання статусу Резидента Дія.Сіті не є складною процедурою, то більш важчим стане підтримання такого статусу.
Підставою для втрати статусу є:
– невідповідність вимог вказаних у критерії набуття резиденства (див. Хто може стати Резидентом Дія.Сіті);
– неподання звіту про відповідність та/або незалежного висновку;
– набрання законної сили рішення суду про невідповідність Резидента Дія.Сіті вимогам резиденства.
Рішення про втрату статусу Резидента Дія.Сіті може бути оскаржене спочатку в адміністративному порядку до уповноваженого органу, а потім в судовому порядку до адміністративного суду.
Протягом шести місяців після набуття статусу Резидента Дія.Сіті компанія повинна подати 1) звіт про відповідність вимога статусу резидента (див. хто може стати Резидентом Дія.Сіті) за підсумками трьох повних календарних місяців після набуття резиденства; 2) незалежний аудиторський висновок за підсумками перевірки тверджень Резидента Дія.Сіті, які були викладені у звіті про відповідність, який подавався у заявці про набуття статусу Резидента Дія.Сіті.
Також резиденти Дія.Сіті зобов’язані щороку, не пізніше 1 червня, подавати звіт про відповідність вимогам набуття статусу Резидента Дія.Сіті у період з 1 січня до 31 грудня. Перший ж звіт про відповідність подається з дня набуття статусу Резидента до 31 грудня. До такого звіту додається незалежний аудиторський висновок за результатами перевірки тверджень, які відображені у річному звіті про відповідність.
У свою чергу, звіт про відповідність повинен містити 1) запевнення про відповідність вимогам; 2) твердження про розмір середньої винагороди працівникам та гіг-спеціалістам за кожний місяць; 3) твердження про середньооблікову кількість працівників та гіг-спеціалістів за кожний місяць; 4) твердження про розмір частки кваліфікованого доходу резидента відповідно до загального доходу; 5) твердження про розмір доходу за кожен період звітний період та календарний рік, що передує року, в якому подається звіт про відповідність і календарний рік, що передує року, у якому подано заяву про набуття резиденства.
Прийнятий закон також вводить нові організаційні форми відносин між працівниками та резидентами.
Трудовий контракт.
Закон визначає, що трудовим контракт є особливою формою трудового договору, який спрямований на забезпечення умов для ініціативності та самостійності працівника з урахуванням його індивідуальних здібностей і професійний навичок, підвищення взаємної відповідальності сторін, який укладається на строк, який погоджується сторонами.
Гіг-контракт
Даним видом договору вважається цивільно-правовий договір, відповідно до якого гіг-спеціаліст виконує оплатні роботи/надає послуги Резиденту Дія.Сіті, а також забезпечує такому спеціалісту належні умови для роботи та надає соціальні гарантії.
За своїм змістом, цей контракт відповідає духу та істотним умовам звичних цивільно правових договорів, а щодо порядку виконання робіт – на трудовий договір. Такий собі гібрид, у який входять звичні для трудового договору соціальні гарантії. Винятком є те, що до нього можуть бути включені внутрішні документи Резидента Дія.Сіті (з відповідним посиланням на них), а також що за контрактом працівник може виконувати посадові функції певної посади.
Окрім цього, законодавець не визначає, що укладання даного контракту призводить до здійснення підприємницької чи господарської діяльності гіг-спеціаліста, а також надає можливість визначати розмір винагороди в іноземній валюті.
Також Законом встановлюється ряд пунктів до змісту контракту, наприклад таких як строк його дії, автоматичне його продовження, повідомлення гіг-спеціаліста про зміну внутрішніх документів Резидента, винагорода, підстави припинення. В той же час, користуючись правом свободи договору, сторони вправі самостійно визначати порядок внесення змін до контракту, та інші його пункти.
В дусі взаємовідносин між працівниками та роботодавцями в IT-сфері, Законом визначено, що протягом перших 3-х місяців дії гіг-контракту будь-яка його сторона має право в односторонньому порядку розірвати його повідомивши про це іншу сторону не пізніше як за три календарні дні до дати припинення. І на останок, важливе: щоб цивільно-правовий договір вважався гіг-контрактом у ньому про це має бути прямо вказано.
Договір про нерозголошення
За свою правовою природою це є типовим договором NDA, який нарешті знайшов своє відображення у нормах законодавства. Для того, щоб Ваш NDA мав повноцінну силу при його укладанні він повинен відповідати істотним умовам зі встановлення строку нерозголошення та чіткого визначення інформації, на яку поширюється нерозголошення.
Договір про утримання від вчинення конкурентних дій
За умовами даного договору фахівець може передбачати, що фахівець повинен 1) утримуватися від укладання трудових договорів, гіг-контрактів або інших цивільно-правових договорів з іншими особами, які здійснюють аналогічну діяльність що і Резидент Дія.Сіті; 2) здійснення конкуруючої діяльності в якості фізичної особи-підприємця; 3) наявність частки в іншій юридичній особі, яка здійснює конкуруючу діяльність; 4) обіймати посаду члена органу управління юридичної особи, яка здійснює конкуруючу діяльність; 5) інші конкуруючі дії передбачені договором. У свою чергу, за невчинення конкурентних дій фахівець отримує грошову компенсацію, визначену договору.
Для того, щоб договір не був нікчемним, він повинен укладатися в письмові формі та містити у собі істотні умови, серед яких: 1) термін зобов’язання не перевищує 12 місяців; 2) територія, на яку поширюється дія зобов’язання; 3) перелік видів діяльності, які вважаються конкурентними та/або осіб, які вважаться конкурентами; 4) компенсація за утримання від конкурентних дій.
Договір позики з альтернативним зобов’язанням
За договором позики з альтернативним зобов’язанням, на вимогу кредитора Резидент Дія.Сіті зобов’язаний прийняти кредитора до складу учасників боржника або збільшити розмір його частки у статутному капіталі, і як наслідок вважати суму позики вкладом кредитора до статутного капіталу.
За умовчанням даний договір може укладатися лише за одностайною згодою всіх учасників Резидента Дія.Сіті. В той же час, статутом може встановлюватися інший порядок надання згоди від учасників на його укладання.
Компенсація.
При укладанні між Резидентами Дія.Сіті або третіми особами договорів про нерозголошення, про утримання від вчинення конкурентних дій, або передбачені у договорах запевнень щодо предмету договору, сторони мають право передбачити компенсацію,
Що важливо, дана компенсація не є за своєю правовою природою ідентичною до неустойки, збитків чи санкцій, а є самостійним стимулом до належного виконання договірних відносин. В Закону не визначається верхня чи нижня межа компенсації, а повністю визначається між сторонами.
Запевнення щодо договору
За новою нормою, сторони можу погодити перелік запевнень/гарантій, що вони надають одна одній при укладанні договору, щодо предмету та обставин договору, або його виконання.
У випадку, якщо одна із сторін умисно або в силу необережності надала іншій стороні неправдиві запевнення – вона зобов’язана відшкодувати збитки, які були завдані іншій сторони у зв’язку з неправдивістю таких запевнень.
Регулювання інтелектуальної власності
Якщо інше не передбачено договором, особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений під час виконання гіг-контракту, належить гіг-спеціалісту, який його створював, а майнові права – Резиденту Дія.Сіті, який замовив такий об’єкт.
Також Законом передбачено внесення змін до норм Цивільного кодексу України, які регулюють майнові права на інтелектуальну власність. Так, статтю 440 доповнено ч.3 та 4, які встановлюють, що майнові права на об’єкт інтелектуальної власності належать роботодавцю/замовнику…якщо звичайно інше не встановлено договором.
Аналітичний матеріал підготував: Адвокат Линдюк Святослав