Інформація – важливий компонент нашого життя. Більшість з нас хоче бути в курсі всіх новин, тому ми дивимося новини по телевізору, слухаємо радіо, читаємо газети та шукаємо інформацію в Інтернеті. Пошуком, збиранням, обробкою і збиранням інформації для громадськості займаються журналісти. Дуже часто предметом їх діяльності є інформація, яку дехто не хотів би розголошувати. Адже ніхто не хоче поставити відомості про свою діяльність на розголос, особливо, коли така діяльність здійснюється не відповідно до закону. Професія журналістів потребує шукання інформації у центрі політичного життя, у джерелі витоку проблем, вони шукають те, що стало б корисним та цікавим для населення. А, тому, журналісти часто ризикують, отримують погрози. Від часів незалежності в нашій країні було вбито більше п’ятдесяти журналістів.

Якщо звернутися до світової статистики, то найбільш небезпечними країнами для діяльності журналістів є Сирія, Ірак, Італія. Сорок відсотків стали жертвами від угрупувань «Аль-Каїда» та «Ісламська держава». І дві третини із загального числа таких вбивств були замовленими.

У міжнародних актах закріплюються гарантії прав людини на свободу отримання інформації, на вільне її поширення, свободу займатися пошуком інформації. Свобода думок і переконань, свобода засобів масової інформації й іноземна практика, регулювання журналістики складають основу розвитку сучасного суспільства й демократичної держави.

Потрібно сказати, що в Україні є чимало нормативних актів, які регулюють діяльність журналістів. Правові підстави діяльності журналістів встановлені Конституцією України, Законами України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та іншими нормативно-правовими актами.

Із 2015 року проводиться медіареформа, що полягає у внесенні змін до законів України, зокрема такий кодифікований акт як Кримінальний кодекс України поповнився статтями, що передбачають відповідальність за злочини вчинені проти журналістів. Нові склади злочину проти журналістів містяться в статтях 345-1, 347-1, 348-1, 349-1 Кримінального кодексу України і доповнили розділ XV Кримінального Кодексу України.

Дані норми регулюють відносини у сфері посягання на життя журналіста, його родичів, пошкодження його майна та власності його родичів, взяття журналіста в заручники. Хоча, судячи з останніх подій, що відбуваються в Україні, ніяка посилена відповідальність не може стовідсотково захистити людину від вчинення проти неї злочину.

Аналізуючи судову практику в Україні, права журналістів здебільшого порушують під час знімання репортажів з місця подій. Дуже багато справ зараз знаходяться в кримінальному провадженні після подій останніх років у зв’язку з проведенням демонстрацій.

Неабияка роль журналістів і в правовому секторі – фіксування судових процесів. Журналісти подають заяви до суду для того, щоб останній надав дозвіл на відеофіксування судового процесу журналістами. Проте необхідно сказати, що представники даної професії часто спекулюють над даним питанням, хочуть зробити піар для себе, для компанії на яку працюють. Наприклад, в Єдиному державному реєстрі судових рішень є справа, в якій журналіст звернувся до суду із заявою про дозвіл вести фото- і відеозйомку. Цікавим є той факт, що про аудіозапис мови не було. Захисник був проти розголосу його персональних даних. Врешті решт, суд надав дозвіл вести зйомку та відеофіксацію засідання. Але заборонив оприлюднювати дані про захист в засобах масової інформації та транслювати зняте відео в засобах масової інформації.

Також під час знімання репортажів журналісти можуть вести себе зухвало, провокувати тим самим інших. Дуже багато випадків коли в друкованих засобах інформації висвітлюють неправдиву інформацію, відомі випадку наклепу.

Тому, ні в якому разі не можна стверджувати, що однозначно журналісти завжди є жертвами. Потрібно правильно оцінювати ситуацію і детально досліджувати обставини справи кожної сторони.

Потрібно поважати права та гарантії людини. Свобода слова – це гарантія, яку прописує Конституція України. Ніхто не може вимагати попереднього узгодження інформації перед доведенням її до громадськості, якщо вона зібрана та може бути оприлюдненою на підставі закону. В Україні діє право на свободу переконань, вираження своїх поглядів. Фахівці юридичної фірми «Патріот» вважають, що свобода думок, свобода засобів масової інформації й іноземна практика регулювання журналістики складають основу розвитку сучасного суспільства і демократичної держави. Ми цікавимося медіасферою України, і завжди готові допомогти Вам захистити Ваші права.

Автор статті: стажер Марина Менькова

error: Content is protected !!
Підписуйся! Рекомендації юристів. Огляд справ.

Підписуйся! Рекомендації юристів. Огляд справ.

Тільки корисна і актуальна інформація від Patriot.legal

Дякуємо за підписку! Порція корисної інформації вже готується.

Share This

Поділися цим!

Опублікуй цю статтю на своїй сторінці в соцмережах.